Знание Основы из украинского народного творчества

Недавно обратил внимание на украинскую народную песню «Ой, дай Бог», мои выводы всего лишь предположение, я не изучал данный вопрос досконально! Мое личное впечатление такое, что песня имеет глубокие до христианские корни и отображает мировоззрение языческих славян, только с влиянием христианства текст песни был переделан и в нем появились имена святых, наверняка там были имена других персонажей. Но это не важно, устное творчество сохранило суть, некое мистическое видение тех эпох, которое передалось через века и в нем есть то, что в учении называют Основой.
Вот текст на украинском языке, справа перевод на русском:
vk.com/audios20527311?performer=1&q=%D1%85%D0%BE%D1%80%20%22%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%8F%22

Ой, як же було ізпрежди віка Ой, как не было из начала веков
Ой, дай Бо[г]. Ой, дай Бог

Ой, як не було неба і землі Ой, как не было неба и земли
Ой, дай Бо'. Ой, дай Бог

А тільки було синєє море А только было синее море
Ой, дай Бо'. Ой, дай Бог

На тому морі горіли огні На том море горели огни
Ой, дай Бо'. Ой, дай Бог

Коло тих огнів сиділи святи. Возле тех огней сидели святые
Ой, дай Бо'. Ой, дай Бог

Радять радоньку, кого в море послать. Советовались на совете, кого послать в море
Ой, дай Бо'. Ой, дай Бог

Ой, пойди, Петро, по море на дно Ой, пойди Петр, по морю на дно
Ой, дай Бо'. Ой, дай Бог

Та достань Петро жовтого піска И достань Петр желтый песок
Ой, дай Бо'. Ой, дай Бог

Та посіємо по всьому світу, И посеем по всему миру
Ой, дай Бо'. Ой, дай Бог

Щоб уродилось небо і земля Что бы выросли (родились) небо и земля
Ой, дай Бо'. Ой, дай Бог

Небо зорями, земля квітами Небо звездами, земля цветами
Ой, дай Бо'. Ой, дай Бог

Есть еще более давний вариант, но суть та же, поэтому переводить не буду:
Як то було спрежде віка,
(Спрежде віка) зачатє світа?
Вигравало синєє море,
На синєму морі [стояло] три явори,
На тих яворах три крюлечки,
На першому кріслі сам Господь сидить,
На другому кріслі святий Петро,
На третім кріслі святий Павло.
Рече Господь до святого Петра:
«Порни, Петре, на дно в море,
Достань, Петре, жовтого піску,
Та посій (Петре) по всьому світу.
Сотвори (Петре) небо і землю,
Небо з звіздами, землю з квітами!
Петро порнув і дна не достав,
І піску не взяв (й) світа не сіяв:
Не сотворив Петро [ні] неба ні землі,
[Ні] неба з звіздами, [ні] землі з квітами.
Рече Господь до святого Павла:
«Порни, Павле, на дно в море,
Достань, Павле, жовтого піску,
Та посій (Павле) на всьому світу:
Сотвори, Павле, небо і землю,
Небо з звіздами, землю з квітами».
Павло порнув і дна не дістав,
І піску не взяв, і світа не сіяв:
Не сотворив Павло [ні] неба ні землі,
[Ні] неба з звіздами, [ні] землі з квітами.
Порнув сам Господь на дно у море,
Достав Господь жовтого піску,
Та посіяв на всьому світу,
Сотворив [сам] Господь небо і землю,
Небо з звіздами, землю з квітами.