Ночами...

Я часом ночами літаю
Над містом, дрімучим одним.
Воно тихесенько спить і не знає,
Що я споглядаю за ним.
І тихий подих я навіть чую,
І крики щоночі вирвані з тиші.
Я просто, як завжди тихо витую,
А всі копошаться, як тії миші.
Вони зайняті чимось.
В них є щось своє.
А що маю я?
Це місто давно не моє…
Я часом ночами літаю
Над містом, дрімучим одним.
Воно тихесенько спить і не знає,
Що я споглядаю за ним.