@olalam

Привыкайте счастливыми быть!
Просыпаться с улыбкой лучистой…
И со взглядом, по детскому, чистым,
Привыкайте друг друга любить…

Научитесь плохое не звать,
Предвещая заранее беды…
Вы ведите другие беседы…
Научитесь душой расцветать…

Привыкайте добро замечать
И ценить то, что жизнью даётся…
И за счастьем бежать не придётся…
Будет счастье за вами бежать!

Научитесь подвоха не ждать
От людей незнакомых и близких…
Ведь у всех, у высоких, и низких
Есть желание – счастье познать…

Привыкайте не злиться на зло,
А рискните помочь, разобраться…
Если кто-то вдруг начал кусаться,
Значит, в чём-то ему не везло…

Научитесь прощенья просить
И прощать… Вам судьба улыбнётся.
И весна в вашу душу вернётся!
Привыкайте счастливыми быть…

сутність
Ми силуетні тіні згублені в віках,
Забуті вже народами й богами.
Ми сутності нетлінні у часах.
Та ми, не знаєм,
що буде далі з нами.
Чи зміним тут?
Чи підемо туди?
Є доля, фатум, карма, Рамаяна.
Ми всі творці –Всесвіту сини.
Чи тут потрібна сутність наша п’яна?

Пока любовь не родится в вас самих, она не сможет никого согреть. Сначала станьте светом для самого себя, тогда ваш свет начнет светить и другим.

Ошо

Скільки є незвіданих питань?
Ми всі живемо, крутячись в окропі.
Але ще мало за плечима знань,
Та ми вже знаєм, що таке клопОти.
А час летить ми гаємо його…
Воно все так, мелькає пред очима…
І ти так маєш маленько свого,
Та просто тихо, знизуєш плечима.

Ми силуетні тіні згублені в віках,
Забуті вже народами й богами.
Ми сутності нетлінні у часах.
Та ми, не знаєм,
що буде далі з нами.
Чи зміним тут?
Чи підемо туди?
Є доля, фатум, карма, Рамаяна.
Ми всі творці –Всесвіту сини.
Чи тут потрібна сутність наша п’яна?